на волі
в порожній кімнаті
холодній самотній
мовчу відчуваю
терпкий запах солі

малюю на стелі
твій образ
поволі
додолу стікає
фарба прозора
порожня картина
без кольору й світла
хто її купить

 

Несу у торбі сонце,

Частина якого

Знаходиться на мокрому вікні,

Бо пішов дощ.

Розбили скло –

І букви розлетілись по всій планеті,

Зібрать які ніхто не зміг.

Окрім монгольських міліціонерів,

Але не тих,

Які співають пісні Степана Галябарди.

 

Несу у торбі клаптики паперу,

Сліди життя ще на яких не стерлись.